- Не слід використовувати місцеві антибіотики у разі колонізації або інфікування. Антибіотики не проникають у шар біоплівки в ложі рани. Замінити можна антисептиками та пов’язками, що містять антибактеріальні речовини (наприклад, сульфадіазин срібла).
- Не потрібно наносити на рани перекис водню та борну кислоту, оскільки вони руйнують здорові клітини в межах рани.Натомість можна використовувати хлоргексидин, що при тривалому використанні - посилює стійкість до золотистого стафілокока та синьогнійки.
- Пов’язки та антисептики повинні бути фармацевтично сумісними, наприклад Бетадин не використовувати з покриттями зі сріблом, Октенідином.
- Не можна використовувати антисептики на основі полігексаніду (пронтосан) чи октенідину (октенісепт) на рани з відкритими хрящами чи кістками.
- Не можна використовувати компресійну терапію при ішемічних ранах (виняток компресії нижньої кінцівки компресійними бинтами чи компресійними медичними виробами з метою зменшення набряку і поліпшенню венозного відтоку при лікуванні венозних виразок).
- Сухий некроз не можна видаляти в ішемізованих ранах.
- Рани не повинні бути мокрими. Мити рани милом, обробляти розчинами антисептиків - так, але не замочувати їх)
- У разі глибоких, сильно ексудуючих або інфікованих ранах, слід використовувати комбінацію пов‘язок у вигляді «сендвічу».
- Терапія ран повинна включати дієтотерапію (достатнє збалансоване харчування).
- Стан рани слід регулярно контролювати.
Автор: Саян Галина Володимирівна
Інформація в статті надана для ознайомлення та не є інструкцією для самостійної діагностики та лікування.
При появі симптомів захворювання зверніться до лікаря.