Хвороби волосся

Усі хвороби волосся можна поділити на дві великі категорії:

• причинно-наслідкові – це ті хвороби волосся, які виникають на фоні конкретного стану або відхилення в організмі.
• ідіопатичні – хвороби волосся, причина яких невідома, або недообстежена належним чином.

Існує ціла низка захворювань волосся, кожне з яких може мати свою специфічну причину та прояви. Найпоширенішими серед них є: алопеції, гіпер-  та гіпохромії, гіпертрихоз, трихоклазія, проблема врослого волосся та грибкові ураження.

Проблема випадіння волосся є надзвичайно важливим питанням на сьогоднішній день, оскільки дедалі більше людей звертаються до лікарів, власне в зв’язку з алопеціями. Хворіють не лише дорослі і не лише чоловіки, але з одинаковою частотою і жінки і навіть діти. Причини випадіння волосся можуть бути найрізноманітнішими, проте можна виділити ті, що зустрічаються частіше:

• психоемоційні стреси та перевантаження,
• гормональні порушення (андрогенна алопеція),
• хронічна інтоксикація організму, внаслідок наявних хронічних вогнищ інфекції (хворі каріозні зуби, хронічний тонзиліт),
• внутрішньоклітинні паразити, особливо часто у дітей (наприклад, токсоплазмоз),
• гематологічні захворювання та стани (наприклад,  анемії),
• хіміотерапія, при лікуванні онкологічних захворювань.

Також, на сьогоднішній день спостерігається тенденція до патологічної зміни кольору волосся, яка в свою чергу може бути пов’язана із генетичними мутаціями та спадковою схильністю, або ж із метаболічними порушеннями в організмі. Розрізняють гіперхромію – посилене забарвлення волосся та гіпохромію – ослаблення пігментації та появу «сивого» волосся.

Трихоклазія – це хвороба волосся, яка супроводжується його надмірною ламкістю. Такі стани можуть бути спричиненими неправильним доглядом за волоссям (наприклад, надмірне пересушення феном) або ж порушеннями мікроелементного складу самої волосини. На сьогоднішній день існує безліч медичних трихологічних лабораторій, в яких, за допомогою спеціалізованої апаратури з легкістю і точністю можна встановити і мікроелементний склад волосся і фазу його росту. Саме тому, призначення будь яких лікарських засобів, спрямованих на корекцію мікроелементного складу, повинно проходити лише після отримання лабораторних даних.

Досить часто причинами ламкості волосся виступають гінекологічні захворювання та стани, які супроводжуються збоєм менструального циклу та подовженням менструальної кровотечі, що в свою чергу призводить до анемій зі значною втратою мікроелементного заліза.

Не лише проблема втрати волосся може бути «болісною» для пацієнта, гіпертрихоз, або надмірне оволосіння – проявляється надмірним ростом волосся, часто темного кольору, на нетипових ділянках  у чоловіків та жінок (наприклад, ріст волосся на обличчі у жінок, чи поява сильного росту волосся на ділянках спини у чоловіків). Причиною цих станів теж можуть виступати генетичні фактори або порушення гормонального фону, що в свою чергу вимагає консультації кваліфікованого ендокринолога та ретельного лабораторного дообстеження.

Хвороби волосся у певних випадках можуть викликати не лише естетичний дискомфорт, але й супроводжуватись неприємними, а подекуди й болючими відчуттями, як от наприклад при проблемі врослого волосся. Причиною врослого волосся може бути спадковий або генетичний фактор, або ж механічне ушкодження волосяного стержня чи фолікула внаслідок хвороб шкіри, що супроводжуються рубцюванням (наприклад, при  підриваю чому фолікуліті голови),  а також внаслідок дії фізичних факторів (надмірне пересушення, холод). Волосяний стержень при виході із фолікула на поверхню шкіри, закручується або загинається та спрямовує свій ріст в напрямку шкіри, що супроводжується свербіжем, парестезіями або болючими відчуттями. При таких станах необхідно уникати коротких стрижок або гоління лезом.

При грибковому інфікуванні можуть уражатись, як саме волосся, так і здорова шкіра. Наслідками ураження волосся грибковою інфекцією може бути значна ламкість волосся, зміна кольору або ж алопеція.

Особливо небезпечними є представники роду Microsporum, які переважно уражають дітей та можуть викликати гнійно-інфільтративне ураження шкіри голови (керіон), що без належного лікування через вісім тижнів закінчується утворенням рубцевої тканини та унеможливлює подальший ріст волосся на цих ділянках.

Окремим пунктом можна винести проблеми волосся у жінок клімактеричного періоду, які супроводжуються ламкістю, порідінням та зміною кольору. Найімовірніше, причиною цьому стає недостатність кальцію в організмі.

Отже хвороби волосся вимагають ретельних лабораторних та фізикальних обстежень для призначення коректного лікування. У багатьох випадках необхідною є консультація суміжних спеціалістів (ендокринолога, гінеколога, терапевта). Вчасне звернення до лікаря дерматолога є основною запорукою досягнення бажаного результату у боротьбі із хворобами волосся.