Підписати декларацію
Записатися
+38 (097) 243-01-23

Часті спалахи краснухи, вітрянки, скарлатини чи кору, особливо серед дитячих осередків стали звичними явищами. Проте вищеперелічені вірусні захворювання не можна назвати специфічно шкірними, оскільки кожне із них супроводжується супутньою симптоматикою з боку інших органів, наприклад, ураженням дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту, загальним нездужанням та високою температурою. Поява плямистої червоної висипки на шкірі, збільшення лімфатичних вузлів на потилиці та за вухами, відчуття ознобу та головна біль сигналізують про можливість розвитку краснухи, в той час як плямиста висипка в комбінації із головними болями, болями в горлі, високою температурою та світлобоязню є більш характерними для кору. Діагноз вітряної віспи, або вітрянки — встановити набагато легше, оскільки дрібна міхурцева висипка є специфічною лише для цього вірусного захворювання. В більшості випадків такі хвороби є компетенцією лікарів-інфекціоністів і повинні лікуватись в інфекційному стаціонарі.

Менш відомою для широкої аудиторії групою вірусних захворювань є специфічні вірусні хвороби шкіри, які окрім проявів висипаннями на шкірі не супроводжуються жодними іншими симптомами з боку інших органів, і саме тому меншою мірою спонукають пацієнта звернутись до лікаря на консультацію. Однак саме ці захворювання зустрічаються найчастіше і мають тенденцію до ураження в однаковій мірі, як дітей так і дорослих.

 

Що ж відноситься до специфічних шкірних вірусних хвороб ?

Сьогодні у всіх на слуху вірус папіломи людини, але що він собою являє і які захворювання може спровокувати — мало хто може пояснити. На сьогоднішній день відомо понад 100 типів вірусу папіломи людини, які можуть викликати:

  • звичайні бородавки кистей та стоп,
  • генітальні бородавки (гострокінцеві кондиломи)
  • та рак шийки матки.

Виникнення гострокінцевих кондилом провокується в основному 6 та 11 типами вірусу, в той час як 70 % раку шийки матки викликають 16 та 18 типи. Отже ті типи вірусу, що спричиняють розвиток гострокінцевих, плоских чи звичайних бородавок не являються онкогенними.

Заразитись звичайними підошвенними бородавками та бородавками кистей, а також плоскими бородавками можна контактним шляхом — шкіра до шкіри, наприклад при рукопотисканні, або контактним опосередкованим — через предмети побуту. Гострокінцевими кондиломами можна заразитися під час статевого акту.

 

Лікування

Існує декілька методів лікування бородавок та гострокінцевих кондилом, серед них найпопулярнішими та найефективнішими є: кріодеструкція — замороження рідким азотом, електрокоагуляція та застосування кератолітичних (відлущуючих) мазей. Кожний із методів лікування є ефективним як поодинці так і в комбінації між собою та підбирається індивідуально під конкретний випадок захворювання.

Наступним за частотою в лікарській практиці вірусним захворюванням шкіри є герпес вірус, який в залежності від типу може провокувати:

  • розвиток лабіального (частіше 1 тип)
  • або генітального герпесу (частіше 2 тип)
  • або ж захворювання, які супроводжуються супутньою симптоматикою та ураженням інших органів — оперізуючий лишай, вітряна віспа та ін.

Лабіальний герпес — це герпетичне ураження, яке проявляється появою маленьких міхурців на шкірі губ. Однак самі міхурці побачити досить тяжко, оскільки одразу ж після появи вони тріскають з утворенням кірочок. Дуже часто, особливо у дітей, на герпетичну кірочку під’єднується супутня бактеріальна інфекція що може призвести до поширених стрепто- та стафіло-дермій.

Генітальний герпес — надокучливе вірусне захворювання шкіри та слизової оболонки статевих органів, передається статевим шляхом та надзвичайно важко піддається лікуванню. Проявляється дрібненькою міхурцевою висипкою на статевих органах і може супроводжуватись відчуттям свербіжу, печії або болю.

Оперізуючий герпес (оперізуючий лишай) — вірусне захворювання шкіри, яке уражає шкіру у вигляді міхурцевих висипань по проекції проходження нервів, окрім цього порушується функія самих нервів, що супроводжується сильним болем, свербіжем та парастезіями (відчуття повзання мурашок). Після повного виздоровлення, вірус прямує до нервових вузлів та перебуває там у латентному стані. В майбутньому цей жиш вірус може провокувати розвиток вітряної віспи.

Для лікування герпесвірусної інфекції використовують зовнішні та системні противірусні лікарські засоби, в залежності від гостроти процесу та тяжкості перебігу. Окрім цього, для попередження виникнення рецидивів необхідною є корекція імунного стану, для чого використовуються імуномодулятори природного та синтетичного походження.

Добре відомим вірусним захворюванням шкіри є контагіозний молюск — маленькі папулки тілесного кольору, які можуть поступово розростатись до розміру горошини. При надавлюванні на папулу пинцетом — з отвору на верхівці утвору з'являється в’язка біла речовина. Контагіозний молюск є особливо поширеним захворюванням серед дітей, що відвідують дитячі садки та групи підготовки або серед дітей молодших класів. Зараження, в основному відбувається під час контакту з ураженою ділянкою шкіри. У дорослих основним шляхом передачі цього вірусного захворювання є статевий (під час тертя здорової шкіри об уражену). Основними методами лікування контагіозного молюска є вже згадана вище кріодеструкція, електрокоагуляція та механічне вилущення елементів.

Особливо легко вищеперелічені віруси під’єднуються на суху подразнену шкіру, наприклад у дітей із атопічним дерматитом або ксерозом шкіри.

При звичних для нас епідеміях грипу ми усі добре обізнані із заходами профілактики, але ж, що потрібно робити, для того, щоб уникнути зараження специфічними шкірними вірусними хворобами? – основою основ є підтримання природного здорового стану вашої шкіри! Регулярне зволоження емолієнтами захистить вашу шкіру, створить надійний бар’єр та зменшить ваші шанси заразитись вірусним захворюванням шкіри.

В дерматологічному центрі “ЛеоДерм” вам не лише допоможуть позбутися вже існуючого у вас вірусного захворювання але, що найголовніше — підберуть правильний повсякденний догляд за шкірою, що захистить вас на довго, а головне з приємністю!

Інформація в статті надана для ознайомлення та не є інструкцією для самостійної діагностики та лікування.
При появі симптомів захворювання зверніться до лікаря.